четвер, 26 листопада 2015 р.


28 листопада
День пам’яті жертв голодоморів



125 років від дня народження Зінаїди Тулуб 

(1890-1964), української письменниці


http://ukurier.gov.ua/uk/articles/oj-chij-kin-stoyit/

135 років від дня народження Грицька Абрамовича Чупринки (1879–1921), українського поета
– 135 років від дня народження Сергія Івановича Маслова (1880–1957), українського вченого, бібліографа, літературознавця, книгознавця, педагога
– 130 років від дня народження Івана Титовича Калиновича (1885–1927), українського бібліографа, видавця, перекладача, політичного діяча
– 105 років від дня народження Івана Архиповича Білика (1910–1999) українського майстра художньої кераміки

27 листопада

Усесвітній день відмови від покупок

  Щороку в четверту п'ятницю листопада люди в багатьох країнах світу на добу відмовляються від будь-яких покупок, нагадуючи собі про те, що надмірне споживання - небезпечна тенденція. Саме цього дня громадські активісти закликають максимально розсудливо ставитися до своїх покупок і виступають проти суспільства споживання.
Ідея цього свята-акції зародилася 1992 року в Америці. З ініціативою відмовитися від покупок виступив канадський журналіст естонського походження Калле Ласн. На його думку, причину фінансової кризи потрібно шукати не в ліквідності або нерегульованих ринках, а в культурі надлишкового і бездумного споживання. Найбільш відомий аргумент апологетів акції полягає в тому, що в країнах із високим рівнем життя проживає лише 20 відсотків населення земної кулі, а використовують вони понад 80 відсотків усіх природних ресурсів Землі.
  2001 року за підтримки сайту Adbusters ця акція набула всесвітнього масштабу, День відмови від покупок, окрім Мексики, Канади і США, пройшов іще в 55 країнах. Наразі до проведення подібних акцій приєдналося ще 10 держав.
  Умови участі в цій акції прості - протягом 24 годин потрібно відмовитися від будь-яких придбань. Крім того, активісти проводять акції під девізом «Заради миру на землі нічого не купуй!», щоб привернути увагу громадськості. Акції є мирними демонстраціями в торговельних центрах, а також показами «антирекламних» роликів, які повідомляють про те, що середній житель США купує в п'ять разів більше товарів, ніж мексиканець, вдесятеро більше, ніж китаєць, і в тридцять разів більше, ніж громадянин Індії.
День відмови від покупок (Buy Nothing Day) відзначають після американського Дня подяки, тобто в традиційний час початку різдвяних розпродажів у всьому світі. Цього дня магазини отримують від 20 до 50 відсотків свого річного виторгу, а в масовій тисняві в найбільших торговельних центрах щороку гинуть люди. Не без сарказму четверту п'ятницю листопада називають «чорною п'ятницею» (Black Friday).
26 листопада

Усесвітній день інформації

odb.te.ua

http://www.gazeta.lviv.ua/news/2015/11/26/50758



субота, 21 листопада 2015 р.

 21 листопада
Усесвітній день вітань

 Англійський письменник, драматург та політичний діяч Джозеф Аддісон казав: «Якщо бажаєте досягти в житті успіху, зробіть наполегливість своїм ліпшим другом, досвід — мудрим радником, обережність — старшим братом, а надію — ангелом-охоронцем».
Бажаю, аби баланс між усіма цими «супутниками» допомагав вам завжди досягати бажаного!
21 листопада
День Гідності та Свободи




четвер, 19 листопада 2015 р.

 У осені – у осені в гостях
 Сьогодні люди, вулиці, машини. 
Тремтить червоний усміх на вустах
 Спокусниці-красуні горобини. 

 Запнулось небо у блакитний цвіт – 

 Цей колір дуже осені пасує. 
 Над головою злотопінний світ 
 Дерева акварелями малює. 
 І світла музика осінньої краси 

 Летить, мов білий птах під небесами. 
 Звучать в повітрі тихі голоси – 
 Душа здає у осені екзамен.

      Читацько-мистецька майстерня зібрала 13.11.2015 року  вчителів-словесників Колиндянського освітнього округу, вчителів школи та старшокласників  на зустріч із літературними ювілярами осені-2015, їхніми творами, героями. А місця у нас вистачило усім: чи то у затишній читацькій залі, чи у пісенній студії, чи у з лоджії театру, чи у залі кінотеатру – хто і де вподобав собі місце.  

  А от перший наш осінній ювіляр – це фільм , так, так, я не помилилась. Тому до слова запрошую учнів 10 класу, власників цього міні-кінотеатру та учителя української мови та літератури   Ковальчук Уляну Василівну.

4 вересня 1965 року50 років тому,  в кінотеатрі "Україна" відбувся прем’єрний перегляд фільму "Тіні забутих предків"

  
     В народі кажуть, усе нове, давно забуте старе.  Пам'ятаєте, українську народну казку «Калинова сопілка», у Ліни Костенко є  вірш із такою ж назвою, а вічна тема братовбивства актуальна в усі часи. Оксана Забужко, наступна наша ювілярка, створила твір–інтерпретацію, яка   є поглядом сучасної освіченої жінки на вічне протистояння життя і смерті, Добра і Зла. Може саме тому це історія не двох братів, а двох сестер. А наші одинадцятикласники інсценізували уривок "Калинової сопілки".
     Лише з різницею в один день святкувала свій ювілей сучасна українська письменниця  Дара Корній.
 Директор школи  А. Л. Довгань, заступник директора з ВР С. О. Дячок, вчитель початкових класів О. А. Зімбіцька, вчитель хімії Н. В. Блаженко та десятикласниця Демків Світлана щиро ділись враженнями від прочитаних книг письменниці.   





«Сцена – мій кумир, театр – священний храм для мене» - ці слова були кредом життя Івана Карпенка-Карого. 
Цього року 28 вересня відзначали 170-річчя від дня народження видатного українця – драматурга, театрального актора, режисера, громадського та культурного діяча Івана Карповича Карпенка-Карого (Тобілевича). 
Аматорський театр дев'ятикласників викликав сто тисяч емоцій та шквал аплодисментів. 


    І. Карпенко-Карий увічнив історію про людську жадібність у п’єсі ще в 19 столітті, але вона і сьогодні не сходить зі світових сцен. Може, не така вона й давня? Справді, тема «Сто тисяч» – вічна та близька, а для когось – і надто болюча, адже якби не хотілося акцентувати на матеріальних проблемах, сьогодні чи завтра, рано чи пізно вони можуть завітати і у Вашу хату. Як тоді боротися з ними? Здавалося б, відповідь проста: потрібно завжди залишатися Людиною та керуватися мудрістю.
   Разом із дев’ятикласниками ми знайшли   безліч асоціацій із назвою «Сто тисяч» та найцікавішою виявилось дослідження групи аналітиків та волонтерів.


  Група «Волонтерів» вирішила з’ясувати, на що б потратили  сучасні українці, якби вони  мали 100 тисяч умовних одиниць, скажімо гривень, підрахували, що можна придбати за 100 тисяч із військового спорядження, для дітей. Та, що важливо, ми зрозуміли, що гроші, то, врешті-решт, величина перемінна, їх усе одно ніколи не буває задосить.
  
  А ми перелистуємо наступну ювілейну сторінку. І мандруємо до мистецької зали, а звідти уже лунають ніжні акорди гітари. На струнах  осінь пісню підбира... Саме такою пісенною стала 80-та ювілейна осінь для поета-пісняра Бориса Олійника, бо власне саме цю сторінку із його багатогранної творчості перегорнемо ми, завітавши до пісенної майстерні.

Не думаю, що є хоч один українець, який "Пісню про матір" міг би без сльози дослухати до кінця. Це те, що буде завжди неоціненним для всіх нас.
А ми завітали до пісенної світлиці, та запрошуємо до словопісні наших шкільних соловейків Заслуженого вчителя Машталяр Марію Володимирівну та Коземчук Ольгу Юліанівну.

  
«Така людина, як пан Лис, просто мала з’явитися на нашому літературному небосхилі. Він - той талант, який навчився грати за законами ринку, тому може принести в широкі маси якість справжньої літератури».- саме так  сказала про наступного ювіляра -  Володимира  Лиса  - О. Забужко. "Соло для Соломії" - найперше моє  знайомсво із автором.

  Наступний ювіляр - багаторазовий переможець і дипломант «Коронації слова»,  до свого 45-ти річного ювілею видав 50 книжок. Власне  про Андрія Кокотюху і його твори цікаво та захоплююче розказала заступник директора з виховної роботи Світлана Олександрівна Дячок.
  А про останню ювілярку осені, Зінаїду Павлівну Тулуб та її твори "Людолови" та "Сагайдачний" розповіла учитель історії Станько Х. В.
  
  Свято добігало до кінця, та ніхто не поспішав. Отже, мій задум - читацько-мистецька майстерня - зібрав тих, хто любить читати чи хоче читати.
  Щастя, як не дивно, живе у простих речах. В таких, як от,  щире спілкування одного осіннього дня, теплий чай чи кава, коли  холодно, просто, у спокої у вашому серці. Хочеться побажати кожному з вас багато чарівних та  радісних днів, із   безліччю приємних миттєвостей.. А ще, бережіть і цініть  усе, що вас оточує. І хай не гасне  в будинку вашому вогонь, в горнятку – чай чи кава, а в серці – любов! Хай у  вільний від уроків і хатніх робіт час,   теплими чи холодними вечорами, гарна книжка стане для вас насолодою для душі і поживою для розуму! 





  




вівторок, 23 грудня 2014 р.

ОПИС  ДОСВІДУ
Знання можуть бути купою каміння, що задавило особистість. І знання можуть бути вершиною піраміди, на якій стоїть особистість. В. Розов
Скажи мені – я забуду, покажи мені – я запам’ятаю, залучи мене – я навчусь. Східна приказка
Багатьом відома така притча. Звернувся до монаха бідняк: «Дай мені рибу! Я голодний». Монах мовчки віддав йому вудку. Повчальний характер притчі зрозумілий: треба давати не їжу, а засіб її добування. Саме це і є цілями та завданнями, що постали перед сучасною освітою в інформаційному суспільстві. Поступово на зміну традиційній системі навчання приходить особистісно-орієнтоване, традиційні методи замінюються інноваційними, які передбачають зміщення акцентів у навчальній діяльності, її спрямування на інтелектуальний розвиток учнів за рахунок зменшення частки репродуктивної діяльності.
Школа ХХІ століття потребує створення освітнього простору, спрямованого на виховання конкурентоспроможної особистості, котра зуміє розробляти свої життєві плани, самостійно використовувати знання для розв’язання проблем.
Урок – найважливіша організаційна форма процесу пізнання світу учнями. Надзвичайно важлива виховна мета його полягає в тому, щоб запалити в дітей прагнення здобути якомога більше знань.
Саме тому своїм педагогічним кредом обрала слова: «Зробити урок цікавим, а навчання без примусу».
Узагальнюючи досвід роботи за попередні роки, шукаючи ефективні шляхи вдосконалення сучасного уроку завдяки оптимальній інноваційній діяльності та шляхам співпраці з учнями, я обрала науково-методичну проблему: «Розвиток креативності через проектну технологію на уроках української мови і літератури та в позаурочний час», над якою працюю уже впродовж двох років.
Новітнє слово «креативний» з іноземним коренем і його похідне «креативність» дратують багатьох: «Навіщо вони потрібні, коли є наші прекрасні знайомі слова творчий, творчість, творець?» На перший погляд, перед нами абсолютні синоніми, тобто слова, які нічим один від одного не відрізняються. Але чи так це?
Видатний вітчизняний лінгвіст Лев Володимирович Щерба стверджував, що в мові немає абсолютних синонімів, а є наше погане знання мови. Спробую скористатися цією  думкою. Вільний Тлумачний словник визначає «креативність» як «здатний до вироблення нових, оригінальних ідей та їх втілення, спрямований на творчість; творчий». У Вікіпедії зазначається, що креат́ивність – (лат.creatio створення) творча, новаторська діяльність; новітній термін, яким окреслюються «творчі здібності індивіда, що характеризуються здатністю до продукування принципово нових ідей і що входять в структуру обдарованості в якості незалежного фактора». А от у статті Ірини Генадіївни Утюж «Креативність людини в сучасному освітньому просторі» підкреслюється, що «словом креативний називається така творчість, яка не лише висуває ідеї, але й доводить їх до конкретного практичного результату» [15].
Актуальність проблеми полягає у суті проектної технології – стимулювати інтерес учнів до певних проблем, які передбачають володіння певною сумою знань, та через проектну діяльність, а саме розв’язання однієї або цілої низки проблем, показати практичне застосування надбаних знань – від теорії до практики. Йоганн Песталоцці зазначав: «Повноцінними є тільки ті і знання, які дитина здобула власною активністю».
Проект (у буквальному значенні слова – «кинутий вперед») спеціально організований вчителем і самостійно виконуваний учнем комплекс дій, що завершується створенням продукту, який складається з об’єкта праці, виготовленого в процесі проектування, і його представлення у вигляді усної чи письмової презентації.
Сучасна педагогічна наука дає переконливе обґрунтування використання проектної технології у навчально-виховному процесі (Гільбух Ю., Дробноход М., Єрмаков І., Кармушка В., Кларін М., Лернер П., Логвин В., Ревякіна О., Шубіна Т., Цимбал І.). Так само й фахівці з методики викладання привертають увагу й до проектування у системі підвищення кваліфікації вчителів (Уруський В., Когут О.).
У цій технології демократичними є і відносини між вчителем і учнем. Адже учень стає суб’єктом у спільній роботі, визначає мету діяльності, відкриває знання, експериментує, обирає і відповідає за свої результати. Варто не забувати про роль учителя в проектній діяльності учнів, адже він: помічник у визначенні мети діяльності; консультант у плануванні та організації роботи; спеціаліст у багатьох галузях науки; ентузіаст у мотивації учнів для досягнення поставленої мети; координатор групового процесу; партнер спільної діяльності; експерт результатів творчої діяльності.
Робота над проектом – це практика особистісно-орієнтованого навчання, що враховує у процесі навчання конкретного учня, його вільний вибір, особисті інтереси. Тому цей учень розуміє, навіщо йому знання і де їх застосувати. Щоб досягти таких результатів, педагог має знайти розумний баланс між академічними знаннями і прагматичними вміннями.
Проектна технологія – універсальна, бо дає змогу поєднувати форми і методи з іншими новітніми технологіями, та дає змогу реалізувати цілі та завдання через різні типи проектів. За видом діяльності – це: дослідницькі; пошукові; творчі; рольові, ігрові; прикладні (практико-орієнтовані); інформаційні (ознайомлювально-орієнтовані). За кількістю учасників: індивідуальні; парні; групові. За терміном виконання: міні-проекти (урок чи частина уроку); короткострокові (від одного до кількох уроків); середньострокові (від місяця до кількох місяців); довгострокові (від півроку – до кінця навчального року). Добре пам’ятаю та орієнтую на те учнів, що проект – це «шість П»: проблема, планування, пошук інформації, продукт, презентація, портфоліо. Додаю ще один етап у роботі в проекті – це особиста перемога кожного учасника.
Результати виконання проектів мають бути матеріальними тобто, певним чином оформлені. Проте, пам’ятаймо, що залучення до проектної діяльності відбувається поступово. Практика роботи підтверджує, що учні 6-х класів – новачки у цій справі, тому й починати треба з простого: авторський кросворд на певну тему з української літератури (не менше 15 слів); повідомлення (на 5–7 хвилин). Це і є домашній міні-проект, що вимагає індивідуальної творчої роботи, створюючи тим самим умови для самореалізації учнів з різним рівнем підготовки, формуючи позитивну динаміку мотивації, створюючи ситуацію успіху і творчої атмосфери.
Починаючи з 7-го класу (особливо 8-го), все більше учнів стають активними діячами вже групових проектів, проектів по систематизації і узагальненню знань, розробці тестових завдань. Комп’ютерна презентація стає справжнім захистом наукового дослідження чи глибокої роботи.
Стаючи дев’ятикласниками, а особливо старшокласниками, учні – вже досвідчені аналітики й експерти. Крім міні-проектів, для них важливе значення мають короткотривалі та середньотривалі, парні та групові проекти, комплекс пошукових, дослідницьких, різного роду творчих видів робіт, що виконуються з метою практичного чи теоретичного вирішення значущої проблеми. Найсерйознішим проектом, звичайно, є учнівська науково-дослідницька робота.
Робота над груповим проектом сприяє формуванню комунікативної компетентності – здатності встановлювати і підтримувати необхідні контакти з іншими людьми, досягнення партнерами взаєморозуміння, краще усвідомлення ситуації і предмета спілкування. Проектна діяльність дає можливості усунути багато проблем спілкування.
Неодмінним складником проектної діяльності є презентація матеріалів перед широкою аудиторією. За своїм педагогічним ефектом це один із найбільш важливих етапів проекту, коли учень одержує можливість презентувати результати своєї праці.
Чи можна поставити під сумнів користь проектної технології, якщо в ході її застосування учень вчиться самостійно здобувати знання і використовувати їх для вирішення нових пізнавальних і практичних завдань? Діти виробляють комунікативні навички та вміння, працюючи у різноманітних групах та виконуючи різні соціальні ролі (лідер, виконавець, посередник і т. п.), ознайомляться з різними думками, вчаться креативно реалізувати їхнє розуміння. Особливо цінним активізуючим стимулом діяльності є те, що проектне навчання не порушує принципу невимушеності, у міру виконання роботи зростає ступінь захопленості нею. Діти вчаться на власному досвіді й досвіді своїх товаришів, бачать результат своєї власної праці. Зовнішній результат можна буде побачити, застосувати на практиці. Внутрішній результат – досвід діяльності – стане безцінним досягненням учня, який поєднує знання і вміння, компетенції і цінності. Це яскраво видно з моніторингових досліджень.
Проектна технологія перевірена на практиці, її потрібно опановувати кожному вчителеві, на якому б рівні інтелектуально-методичної майстерності він не перебував, адже вона не просто – ефективний спосіб співпраці учнів та педагога.
Метод проектів вчить окреслювати мету, планувати роботу, оцінювати результати, сприяє підвищенню рівня знань. І, що є найважливішим, – жоден учень у роботі над проектом не залишається поза увагою, а має можливість проявити  та розвинути свою креативність.

«Все, що я пізнаю, я знаю, навіщо це мені потрібно, де і як я можу ці знання застосувати» – ось основна теза сучасного розуміння цього методу.

Презентація досвіду