У осені – у осені в гостях
 Сьогодні люди, вулиці, машини. 
Тремтить червоний усміх на вустах
 Спокусниці-красуні горобини. 

 Запнулось небо у блакитний цвіт – 

 Цей колір дуже осені пасує. 
 Над головою злотопінний світ 
 Дерева акварелями малює. 
 І світла музика осінньої краси 

 Летить, мов білий птах під небесами. 
 Звучать в повітрі тихі голоси – 
 Душа здає у осені екзамен.

      Читацько-мистецька майстерня зібрала 13.11.2015 року  вчителів-словесників Колиндянського освітнього округу, вчителів школи та старшокласників  на зустріч із літературними ювілярами осені-2015, їхніми творами, героями. А місця у нас вистачило усім: чи то у затишній читацькій залі, чи у пісенній студії, чи у з лоджії театру, чи у залі кінотеатру – хто і де вподобав собі місце.  

  А от перший наш осінній ювіляр – це фільм , так, так, я не помилилась. Тому до слова запрошую учнів 10 класу, власників цього міні-кінотеатру та учителя української мови та літератури   Ковальчук Уляну Василівну.

4 вересня 1965 року, 50 років тому,  в кінотеатрі "Україна" відбувся прем’єрний перегляд фільму "Тіні забутих предків"

  

     В народі кажуть, усе нове, давно забуте старе.  Пам'ятаєте, українську народну казку «Калинова сопілка», у Ліни Костенко є  вірш із такою ж назвою, а вічна тема братовбивства актуальна в усі часи. Оксана Забужко, наступна наша ювілярка, створила твір–інтерпретацію, яка   є поглядом сучасної освіченої жінки на вічне протистояння життя і смерті, Добра і Зла. Може саме тому це історія не двох братів, а двох сестер. А наші одинадцятикласники інсценізували уривок "Калинової сопілки".

     Лише з різницею в один день святкувала свій ювілей сучасна українська письменниця  Дара Корній.

 Директор школи  А. Л. Довгань, заступник директора з ВР С. О. Дячок, вчитель початкових класів О. А. Зімбіцька, вчитель хімії Н. В. Блаженко та десятикласниця Демків Світлана щиро ділись враженнями від прочитаних книг письменниці.   

«Сцена – мій кумир, театр – священний храм для мене» - ці слова були кредом життя Івана Карпенка-Карого. 

Цього року 28 вересня відзначали 170-річчя від дня народження видатного українця – драматурга, театрального актора, режисера, громадського та культурного діяча Івана Карповича Карпенка-Карого (Тобілевича). 

Аматорський театр дев'ятикласників викликав сто тисяч емоцій та шквал аплодисментів. 

    І. Карпенко-Карий увічнив історію про людську жадібність у п’єсі ще в 19 столітті, але вона і сьогодні не сходить зі світових сцен. Може, не така вона й давня? Справді, тема «Сто тисяч» – вічна та близька, а для когось – і надто болюча, адже якби не хотілося акцентувати на матеріальних проблемах, сьогодні чи завтра, рано чи пізно вони можуть завітати і у Вашу хату. Як тоді боротися з ними? Здавалося б, відповідь проста: потрібно завжди залишатися Людиною та керуватися мудрістю.

   Разом із дев’ятикласниками ми знайшли   безліч асоціацій із назвою «Сто тисяч» та найцікавішою виявилось дослідження групи аналітиків та волонтерів.

  Група «Волонтерів» вирішила з’ясувати, на що б потратили  сучасні українці, якби вони  мали 100 тисяч умовних одиниць, скажімо гривень, підрахували, що можна придбати за 100 тисяч із військового спорядження, для дітей. Та, що важливо, ми зрозуміли, що гроші, то, врешті-решт, величина перемінна, їх усе одно ніколи не буває задосить.

  

  А ми перелистуємо наступну ювілейну сторінку. І мандруємо до мистецької зали, а звідти уже лунають ніжні акорди гітари. На струнах  осінь пісню підбира... Саме такою пісенною стала 80-та ювілейна осінь для поета-пісняра Бориса Олійника, бо власне саме цю сторінку із його багатогранної творчості перегорнемо ми, завітавши до пісенної майстерні.

Не думаю, що є хоч один українець, який "Пісню про матір" міг би без сльози дослухати до кінця. Це те, що буде завжди неоціненним для всіх нас.

А ми завітали до пісенної світлиці, та запрошуємо до словопісні наших шкільних соловейків Заслуженого вчителя Машталяр Марію Володимирівну та Коземчук Ольгу Юліанівну.

  

«Така людина, як пан Лис, просто мала з’явитися на нашому літературному небосхилі. Він - той талант, який навчився грати за законами ринку, тому може принести в широкі маси якість справжньої літератури».- саме так  сказала про наступного ювіляра -  Володимира  Лиса  - О. Забужко. "Соло для Соломії" - найперше моє  знайомсво із автором.

  Наступний ювіляр - багаторазовий переможець і дипломант «Коронації слова»,  до свого 45-ти річного ювілею видав 50 книжок. Власне  про Андрія Кокотюху і його твори цікаво та захоплююче розказала заступник директора з виховної роботи Світлана Олександрівна Дячок.

  А про останню ювілярку осені, Зінаїду Павлівну Тулуб та її твори "Людолови" та "Сагайдачний" розповіла учитель історії Станько Х. В.

  

  Свято добігало до кінця, та ніхто не поспішав. Отже, мій задум - читацько-мистецька майстерня - зібрав тих, хто любить читати чи хоче читати.

  Щастя, як не дивно, живе у простих речах. В таких, як от,  щире спілкування одного осіннього дня, теплий чай чи кава, коли  холодно, просто, у спокої у вашому серці. Хочеться побажати кожному з вас багато чарівних та  радісних днів, із   безліччю приємних миттєвостей.. А ще, бережіть і цініть  усе, що вас оточує. І хай не гасне  в будинку вашому вогонь, в горнятку – чай чи кава, а в серці – любов! Хай у  вільний від уроків і хатніх робіт час,   теплими чи холодними вечорами, гарна книжка стане для вас насолодою для душі і поживою для розуму!